чим більше - тим краще...я взагалі люблю німфоманок)

скажу одне,коли дівчина розкривається,довіряє,живе за для хлопця,бажає бути з ним,підтримує,допомагає,а потім розчаровується у ньому,розуміє,що він зовсім не є таким,як здавався,коли він робить дівчині боляче,проходить час і дівчина в надії шукає іншого,думає,що інший не такий,але потім знову наступає на тіж граблі,згодам перед нею постає питання,а треба взагалі розкриватися їм и дарувати свої теплі почуття,коли всеодно вони вас пригнічують? дівчина багато думаЄ " невже знову таке самебуде.ні ні ні.є надія",зустрічається з іншим..і так цей ланцюг не кінчається,до тих пір,поки,як кажуть,вони не знаходять один одного,дві половинки одного цілого.тому,кількість хлопців не має різниці...треба шукати до тих пір,поки не відчуєш,що саме цей і твоїм назавжди..

danett

так я ж і кажу...что треба шукати.зустрічатися  різними.а коли буде твоє,то ти це відчуєш,не знаю як,адже сама не кохала,але думаю це почуття можна бути зразу зрозуміти. з іншого боку,може твоє щастя саме ебе найде,але коли ті сидиш склавши руки,то нічого хорошого не вийде...

Потрібно шукати своє кохання, коли небудь воно тебе знайде.Справжнє кохання, на мою думку,повинно бути реальним,тобто таким, щоб людина не задумувалась над питанням:"Кого у важквй ситуації рятувати першим: себе чи кохану людину?"Відповідь одна:"Кохану людину.Якщо інша сторона теж так вважає-оце і є справжнє кохання.